У четвер 19 березня 2009 року, в залі засідань Інституту педагогіки АПНУ, о 10-й годині розпочалися Загальні збори Академії педагогічних наук України.

Крім академіків та член-кореспондентів АПНУ в зборах взяли участь ряд провідних науковців з інших академій наук, серед яких і віце-президент НАНУ Віталій Походенко, а також представники Верховної Ради України (Володимир Полохало), Кабміну України (Андрій Гуржій) та секретаріату Президента України (Василь Лукомський).

Зі звітною доповіддю про рік роботи академії виступив Президент АПНУ академік АПНУ і НАНУ Василь Кремень.

Доповідь була об’ємною і насиченою інформацією про конкретні наукові розробки членів академії і академічних інститутів.

Серед багатьох тез доповіді я звернув особливу увагу на розробку нових інформаційних технологій навчання та необхідність їх доведення до запитів практики, а також на необхідність використання при створенні нових методик навчання не лише напрацювань вітчизняних педагогів попередніх років, але і сучасних досягнень західної педагогічної науки.

Після основного доповідача з обговоренням доповіді виступив академік АПНУ Олексій Чебикін, який є не лише ректором педагогічного університету в Одесі, але і науковим керівником Південного наукового центру, про роботу якого він і розповів.

За Чебикіним виступив Голова Комітету з питань науки і освіти Верховної Ради України, народний депутат України Володимир Полохало, який підкреслив, що зовнішнє незалежне оцінювання знань житиме, незважаючи на неприйнятий парламентом закон, оскільки групою народних депутатів України уже ініційовано новий проект закону з цього приводу, який враховуватиме зауваження і має шанси бути проголосованим.

Заступник міністра освіти і науки Полянський у своєму виступі акцентував, що сьогодні батьки більше усього стривожені не якістю освітніх послуг, а морально-психологічним кліматом в середовищі учнівської молоді.

Ще до закінчення вранішнього пленарного засідання збори відкритим голосуванням задовольнили заяву член-кореспондента АПНУ Сидоренка про увільнення його зі складу Президії АПНУ за власним бажанням і обрали лічильну комісію для підрахунку результатів таємного голосування за обрання до складу президії за пропозицією Президента АПНУ Василя Кременя двох нових її членів — член-кореспондента АПНУ, директора Інституту професійно-технічної освіти Валентину Радкевич та член-кореспондента АПНУ, голову Екологічної ліги України та керівника кількох благодійних фондів Анатолія Толстоухова, який є педагогом за базовою освітою та починав свою трудову діяльність директором 8-річної школи.

10 років тому я, як голова Вінницького обласного відділення, разом з Анатолієм Толстоуховим був членом президії Всеукраїнського громадського об’єднання «Злагода», створеного тоді за ініціативою Прем’єр-міністра України Валерія Пустовойтенка, і ось тепер ми знову з ним після таємного голосування, в позитивності якого я не сумніваюсь, станемо членами однієї і тієї ж президії, але тепер уже Президії АПНУ.

До обідньої перерви Президент АПНУ Василь Кремень встиг також вручити нагороди та премії їх лауреатам, яких виявилось чимало.

В обговоренні доповіді президента академії до перерви взяли участь десять учасників зборів.

А з 14-ї години до 16-ї відбулися засідання відділень академії, на яких було запропоновано ряд доповнень до проекту постанови загальних зборів.

На вечірньому пленарному засіданні виступили ще п’ятеро учасників загальних зборів та академіки-секретарі відділень, після чого Президент академії Василь Кремень підвів підсумок і була проголосована постанова.

А за день до загальних зборів АПНУ в проміжку часу від 10-ї години ранку до 18 години 30 хвилин вечора відбувся потужно представлений доповідями академіків і член-кореспондентів нашої академії науково-методичний семінар по компетентістному підходу у вищій освіті. Зранку відбулося основне пленарне засідання, потім працювали чотири секції, а в кінці дня підсумок семінару підвів Президент АПНУ Василь Кремень на заключному пленарному засіданні.

Завершився академічний четвер для мене у готелі біля телевізора, де я спочатку подивився футбольний матч однієї восьмої фіналу на кубок УЕФА між командами «Динамо» Київ та «Металіст» Харків, який відбувся у Харкові, а потім матч однієї восьмої фіналу кубка УЕФА між командами «Шахтар» Донецьк та ЦСКА Москва, який відбувся у Донецьку. У перших матчах між цими парами команд у Києві та у Москві перемогли з однаковим рахунком 1:0 кияни та москвичі. У матчах у відповідь у Харкові та у Донецьку теж перемогли господарі поля — харків’яни з рахунком 3:2, а донеччани з рахунком 2:0. По сумі двох матчів у чвертьфінал кубка УЕФА пройшли «Динамо» та «Шахтар», оскільки у «Шахтаря» співвідношення забитих і пропущених голів склало 2:1 на його користь, а «Динамо» хоч і зіграло з «Металістом» з сумарним рахунком 3:3, але його футболісти забили більше голів на полі суперника. Тепер серед восьми команд Європи у чвертьфіналі кубка УЕФА гратимуть одразу дві українські команди. Хотілось би, щоб жереб не звів їх у матчі між собою уже у чвертьфінальному поєдинку. До речі, футболісти «Шахтаря» виграли і «вибили» з подальших змагань за цей кубок його нинішнього володаря, адже у минулому році саме футболісти ЦСКА його виграли. Нагадаю, що власником «Шахтаря» є народний депутат України від Партії регіонів донецький олігарх Рінат Ахметов.