В останній декаді квітня у Києві, в ПінчукАртЦентрі, за сприяння Віктора Пінчука відкрилася масштабна виставка творів британського художника Деміена Херста, який, правда, особливої популярності і авторитету у себе на Батьківщині ще не завоював. Але у нас, завдяки потужній рекламі на телеканалах самого Віктора Пінчука і телеканалах, йому симпатизуючих, у день відкриття біля кас вишикувались довжелезні черги за квитками на вхід до виставки. Дехто вистояв у цій черзі півдня, аби добути омрiяний квиток. Багато бажаючих побачити художні твори Херста приїхали з різних регіонів України. Виставка буде тривати, за повідомленнями ЗМІ, до середини вересня.

Що ж собою являють художні твори Херста?

Вони у нього переважно чотирьох видів: по-перше, поміщені у формалінові ванни трупи колишніх живих організмів та їх частин, по-друге, конструкції із черепів, по-третє, наповнені зображеннями черепів полотна і, по-четверте, заповнені зображеннями метеликів полотна та вітражі.

У художньому творі, як відомо, найбільше поціновується основна ідея цього твору, а другим планом виступає художнє втілення замислу. І повторне втілення у життя уже реалізованої кимсь ідеї — це у художників, і не тільки, вважається плагіатом.

Ідея поміщати померлі організми у формалінові ванни виникла ще в середні віки в університетських анатомічних лабораторіях, а як жанр мистецтва вона була реалізована російським царем Петром Першим, коли він віддав наказ створити знамениту Кунст-камеру. Тож нинішні витвори Херста, в яких реалізується ця ідея, — це плагіат.

У великій кількості мистецьких витворів, присвячених Холокосту і Голодомору, ми бачимо черепи і конструкції з черепів у різноманітних проявах. Тож витвори Херста, які реалізують і цю ідею — це теж плагіат.

Вітражі з метеликами можна побачити у багатьох будівлях у різних містах як у нас, так і за кордоном — тож і ця ідея не є авторською у Херста.

І навіть Херстів круг, на якому кожен може собі створити картину з метеликами, це теж є лише іншим застосуванням відомого гончарного круга. Тож і тут немає нічого принципово нового.

І мабуть, саме тому Херст не має популярності у себе на батьківщині, що в його творах відвідувачі виставок вбачають запозичення чужих ідей, тобто, плагіат.

У нас же усі поспішають побувати на виставці творів Херста. Але я не думаю, що усі це роблять від великої любові до формалінових погребінь чи конструкцій з черепів або метеликів — просто реклама підняла цю виставку до рівня інтелектуальної моди, а тому люди, які себе вважають елітою, не можуть не піти і не подивитись на цю еклектику, щоб бути «в темі» у світських бесідах.