Недостатньо  знати,  необхідно  вміти  ці  знання  застосувати!  Недостатньо  бажати,  потрібно  і  робити!
  Б.І. Мокін
Головна сторінкаДодати в Вибране

основне
Новини
Біографія
Наукова діяльність
Педагогічна діяльність
Адміністративна діяльність
Громадська діяльність
Публіцистика
Листи, статті, доповіді
Зворотній зв'язок

Пошук

Мій акаунт на Facebook
Пошук

У середу 3-го лютого в навчальних корпусах і студентських гуртожитках нашого університету на коридорних підвіконнях кількох поверхів були залишені кимсь пачки анонімних листівок, без підписів, однакового змісту, які починались запитанням: «Що він скаже завтра?»

У цьому тексті наведена довга цитата з моєї книжки 2001 року видання «Час сподівань», в якій я тоді досить критично висловився на адресу Юлії Тимошенко.

А далі повідомляється про те, що за моєю ініціативою Юлія Тимошенко у серпні 2007 року обрана Вченою радою нашого університету «Почесним професором ВНТУ».

Після цього у листівці висловлюється припущення, що зміни у моєму відношенні до Юлії Тимошенко обумовлені бажанням стати народним депутатом України за її списком. І завершується анонімний текст закликом до мене бути послідовним і не займатись прихованою агітацією та політизацією університету.

Відповідати на цю анонімку я теж буду цитатами, але з іншої моєї книжки «Вибірковий і, звичайно ж, тенденційний літопис, або я так думаю», яка вийшла з друку у 2007 році.

Ці цитати я братиму із розділу «Під прапор Юлії Тимошенко», надрукованого на сторінках 301–306, та із розділу «З’їзд БЮТ», надрукованого на сторінках 320–334.

Тож цитую зі сторінок 301–304:

— У п’ятницю 13 липня до мене у кабінет завітав лідер обласної організації «Блоку Юлії Тимошенко» доктор педагогічних наук, академік Академії педагогічних наук, колишній губернатор Чернівецької області Георгій Філіпчук. Він уже кілька днів намагався увійти у контакт зі мною, але з ним у ці дні, як і з усіма іншими відомими людьми, я зустрічі уникав, оскільки думав, що мова піде про підтримку якогось абітурієнта. Але, коли мене завірили, що його відвідини не стосуються вступної кампанії, я погодився на зустріч. Тож вона відбулася.

Я з Георгієм Філіпчуком знайомий давно, оскільки він у свій час був і Головою Комітету з питань освіти та науки Верховної Ради України, і є моїм колегою по Академії педагогічних наук України, і я завжди ставився до нього з повагою. І коли дізнався, що Юлія Тимошенко направила його до Вінниці, аби він допоміг обласній організації БЮТ подолати розкол, що виник у зв’язку з відходом від ідеологічної лінії блоку колишньої голови цієї організації Олени Вітенко, котра за списком БЮТ стала народним депутатом України і увійшла у число тих 26 народних депутатів від фракції БЮТ, що відмовились скласти депутатські повноваження, то сприйняв цю звістку позитивно, оскільки мені відомою була колосальна енергія, безкомпромісність та цілеспрямованість його натури.

А при зустрічі у моєму кабінеті, 13 липня, я ще раз пересвідчився у притаманності йому цих рис, оскільки протягом 40 хвилин Георгій Філіпчук зміг переконати мене відійти від позиції рівновіддаленого спостерігача за розвитком полiтичних подій і приєднатись до БЮТ. А йому це було зробити не так просто, оскільки мені нічого від влади не потрібно — я уже маю усі депутатські пільги, із яких використовую лише депутатську пенсію, і я є ректором престижного університету, а контракт мій закінчиться пізніше, ніж термін роботи, який отримає Верховна Рада України в результаті дострокових виборів 30 вересня, якщо такі відбудуться

Однак я попередив Георгія Філіпчука, що Юлія Тимошенко може і не захотіти мене бачити в рядах свого блоку, оскільки був період, коли я, піддавшись впливу тієї інформації, яку розповсюджували ЗМІ, у своїх книжках теж писав про неї досить критично.

Георгій Філіпчук запевнив мене, що йому вдасться переконати Юлію Володимирівну та її оточення в доцільності кооптування мене в ряди БЮТ, тож 17 липня я подав до Вінницького штабу БЮТ усі необхідні документи. Разом з ними, задля того, щоб потім не було ніяких несподіванок у наших взаємовідносинах, я передав через штаб БЮТ на Вінниччині для Юлії Тимошенко дві свої останні книги — «Що за горизонтом?» та «Друге дихання», — з яких легко можна переконатись, кого я підтримував, про кого що говорив і які ідеї сповідував в останні роки

До речі, мене абсолютно не цікавить, під яким номером я буду включений до списку БЮТ, оскільки моєю метою не є обов’язково стати народним депутатом України ще раз. Тож я згоден буду і на такий номер, який явно не буде прохідним. Для мене важливим є те, що я політично визначився, і тепер мені не треба буде маневрувати в розмовах з лідерами різних політичних сил, які обов’язково зачастять до мене у кабінет з пропозиціями про підтримку їхніх блоків, як тільки виборча кампанія перейде в практичну площину.

Приблизно це я сказав і під час співбесіди 24 липня з Йосипом Вінським.

Попередив Йосипа Вінського я і про те, що в моїх книжках є немало критичних висловлювань на адресу Юлії Тимошенко, які вона практично усі спростувала своєю діяльністю, що я підтверджую своїм приходом під її прапор, але не виключено, що хтось із наближених до неї людей на ці мої критичні матеріали їй вкаже уже після прийняття рішення про моє включення в список БЮТ, що ускладнить наші подальші взаємовідносини. Тож я хотів би, щоб про ці мої матеріали їй розповіли ще до прийняття нею остаточного рішення стосовно моєї участі у рядах очолюваного нею політичного блоку. На що мені Йосип Вінський сказав, що Юлія Тимошенко знає і мене, і мої критичні матеріали, тож ніхто їй уже нічого нового про мене сказати не зможе. Мій прихід до БЮТ нею сприйнятий позитивно, і вона вважає, що мене можна включити у виборчий список БЮТ як кандидата від міста Вінниці

Озираючись назад у часі, я прийшов до висновку, що цю дорогу до Юлії Тимошенко я повинен був пройти раніше — ще тоді, коли стати на цю дорогу мене закликав мій друг і один із її вірних соратників професор Михайло Павловський, нині покійний, який неодноразово намагався мене переконати не вірити усьому тому, що про Юлію Тимошенко пишуть прикормлені ЗМІ і повірити в її талант і порядність. Тож нині, подолавши останні сумніви після зустрічі Юлії Тимошенко у Вашінгтоні з віце-президентом США Діком Чейні та Державним секретарем США Кондолізою Райс і дійшовши висновку, що моє місце під прапором Юлії Тимошенко, я намагатимусь хоча б у чомусь замінити у БЮТ мого покійного друга Михайла Павловського, якого мені щодня нагадує його остання книжка з теоретичної механіки, що стоїть у мене на ближній полиці стелажу в ряду найбільш вживаних книг, і яка подарована мені ним з дарчим написом незадовго до його смерті

– кінець цитати зі сторінок 301–304.


А далі я наведу цитату зі сторінок 332–334:


— Завершити свою розповідь про з’їзд я хочу тим, що після його закінчення мав намір підійти до Юлії Тимошенко і подякувати за довіру, але, коли побачив, скільки журналістів оточили сцену, щоб задати їй запитання, і скільки учасників з’їзду утворили друге кільце бажаючих з нею поспілкуватись, то вирішив, аби не затримувати з від’їздом додому колег, надіслати їй письмову подяку уже із Вінниці факсом.

Повернувшись до Вінниці, я в той же вечір написав текст листа до Юлії Тимошенко, який відіслав зранку другого дня — це був понеділок 6-го серпня.

Ось текст цього листа:


Лідеру БЮТ
Юлії Тимошенко

Вельмишановна Юліє Володимирівно!

Щиро вдячний Вам за те, що Ви взяли мене під свої прапори і включили до виборчого списку Вашого політичного блоку.

Я так довго йшов до Вас тому, що досить тривалий час більше вірив тим Вашим характеристикам, які давали ЗМІ, і вважав суб’єктивними ті характеристики, які Вам давав у розмовах зі мною мій покійний товариш і Ваш близький соратник професор Михайло Павловський. Але спочатку Помаранчева революція, а потім сукупність усіх тих політичних подій, що мали місце після неї, переконали мене в тому, що Михайло Павловський був правий, що Ви дійсно є талановитим політиком, який вміє розв’язувати складні політичні задачі і досягати поставлених цілей, що Ви є чесною людиною з благородними намірами, що Ви дійсно хочете щастя українському народу і маєте команду, з якою цього можна досягти. Тому я і прийшов до Вас. Мені уже 64 роки і ні в політичному плані, ні в матеріальному мені нічого додатково до того, що я уже маю, не треба. І пішов під Ваші прапори я не заради депутатського мандату, тим паче, що я є ректором за покликанням, а виключно заради того, щоб цим своїм приходом до Вас продемонструвати усім моїм друзям і прихильникам — а їх у мене немало, і в університетах України, і в академічних колах, і в школах Вінниччини, що я визнаю необ’єктивними усі критичні випади на Вашу адресу в моїх історико-публіцистичних книжках, і що Ви є єдиним українським політиком сьогодні, якому можна вірити.

Працювати у Вашій команді я намагатимусь так, щоб Ви ніколи не пошкодували за тим, що мені повірили.

В очолюваному мною університеті Ви є найпопулярнішим і найулюбленішим українським політиком, в чому зможете переконатись, відвідавши у вересні, коли студенти з’їдуться з канікул, наш університет.

Я Вас запрошую.

З глибокою повагою –
ректор ВНТУ
Борис Мокін

— кінець цитати і кінець моєї відповіді на анонімну листівку.


Постскриптум:
ще до кінця нинішньої середи — дня появи в університеті анонімної листівки, мені уже стали відомими і автори її тексту, і місце виготовлення, і прізвища декого із тих осіб, які розносили примірники анонімки по корпусах і гуртожитках.


Текст моєї відповіді на звинувачення, висунуті в анонімній листівці, я розмістив на своєму сайті увечері того ж дня, коли з’явилася ця анонімна листівка, тобто, у середу 3 лютого.

А щоб її автори не хвилювалися за наслідки, на засiданні Ради з виховної роботи, у п’ятницю 5 лютого, я оголосив, що з мого боку ніяких переслідувань ні автори, ні розповсюджувачі листівки не зазнають, оскільки, на моє переконання, вони мають таке ж саме право на висловлення своєї точки зору, як і я.

Версія для друку

Розділи книги
Передмова
Перший темношкірий президент США
Володимир Полохало збирає наукову еліту
Обезголовлення українського парламенту
Селекторна нарада
Концерт в честь 70-річчя Леоніда Кучми
Осінні загальні збори АПНУ
Чому ми не відзначаємо День Свободи?
Запасний аеродром
Прямий ефір президента
Ректорські оцінки міністерської системи визначення рейтингів університетів
Володимир Литвин – спікер парламенту
Курс гривні продовжує падати, політики – сваритися, а університет – нормально функціонувати
Коментар до прес-конференції президента
Новорічні поздоровлення ректора
31-е грудня
Роздуми першого січня
Обличчя Сергія Купріянова як віддзеркалення обличчя усієї російської влади
Зустріч з обласним керівником партії «Батьківщина»
А Горбачов виявився далекоглядним
Блокуванню президентом постанов уряду економічна криза і газова війна не завада
На газовому фронті без змін
Факсограма міністру
Це перемога чи поразка?
Аргументи «За» і «Проти» газових угод між Україною і Росією
Зміїний компроміс
Партійні новини Всеукраїнського об’єднання «Батьківщина»
Жага помсти, або чи доцільно некомпетентних і, до того ж, мстивих людей допускати в ревізори?
Штрихи до портретів та репліки
Верховний Суд України ставить крапку
Інша точка зору на критерій оцінки наукових досягнень вченого за індексом цитування
Телеканал «Інтер» як політичний аналог Лисої гори
Хто вони?
Оцінка зовнішнього незалежного оцінювання парламентом
А судді хто?
Весняні загальні збори АПНУ
Криза докотилась і до нашого університету
Ненульовою є імовірність того, що деякі комуністичні лозунги житимуть вічно
Одночасне відзначення 49-ї, 35-ї та 15-ї річниці ВНТУ
Про корисність міністерських звітів
Обласні слухання про рівний доступ до вищої освіти
Кияни і гості столиці в захваті від плагіату
А чи це не докази?
Чи законною є вимога будувати церкви на території державних освітніх закладів?
Полювання на міліцейського «Ізюбра»
Роздуми після «Євробачення»
Листи до ректора
Хто заробляє на солдатах?
Дивне рішення екологічної секції Комітету з Державних премій України в галузі науки і техніки
Зустріч з Анатолієм Гриценком
Золота медаль української журналістики
Сутичка студента з міліціонером
Рейтинг ВНТУ за результатами 2008 року по проекту ЮНЕСКО «ТОП-200 УКРАЇНА»
Всі на вибори!
Наші студенти не лише добре пишуть програми для комп’ютерів, але і добре грають у футбол
Парламентські слухання стратегії інноваційного розвитку України
Надзвичайна подія в університеті
Версія для прокуратури
Ювілейний з’їзд партії «Всеукраїнське об’єднання «Батьківщина»
Два листи до міністра на одному тижні
Герой нашого часу
Телевізійна заява російського президента
За якими критеріями висока честь і блага?
Обласна конференція освітян
Особливості святкування 18-річчя незалежності України
Посвята у першокурсники та річні загальні збори колективу
Презентація книги «Стратегія інноваційного розвитку України»
Лист заступнику директора департаменту вищої освіти
Чернівецький експеримент з навігатором
Розширене засідання Кабінету Міністрів України
Скандальна п’ятниця
Зустріч ректорів з президентом в його резиденції
Чорно-біла субота
Скандал в оточенні президента
Кубок ректора з футболу
Роздуми над новими умовами прийому до ВНЗ
Відкритий лист до головного редактора газети «33 канал»
Грип і президент наступають
Кандидати в президенти
Донецьке «Не склалося!» кандидатам у президенти Віктору Ющенку і Віктору Януковичу
Звернення до прем’єр-міністра
Тріумф Юлії Тимошенко у Євгена Кисельова
Педагогічний експеримент
До міністра за роз’ясненнями
Крамольні думки, що виникли під впливом почутого
Зустріч з міністром внутрішніх справ України
Перше січня
Дзвінок від Юлії Тимошенко
Кілька слів про виступи і програми кандидатів у президенти
Вибори президента України
Два характерні у період сесії телефонні дзвінки
Зустріч Прем’єр-міністра України Юлії Тимошенко з активом Вінниччини
Оригінальний хід Юлії Тимошенко у відповідь на виклик, кинутий опозицією і псевдосоратниками з парламентської коаліції
Відповідь на анонімну листівку під девізом «Що він скаже завтра?»
Аналіз другого туру виборів президента України
Розширене засідання колегії обласного управління освіти
Президент України Віктор Янукович
Відставка Кабінету Міністрів Юлії Тимошенко
Чи стане ефективним Кабмін, створений на думку опозиції з порушенням конституції?
Річні збори Національної Академії педагогічних наук України
Захист Наталії Ляховченко
Перспективний план розвитку Вінницького національного технічного університету до 2017 року
Новий губернатор Вінниччини
Завершення педагогічного експерименту
Друга серія Катиньської трагедії
Чи має моральне право президент держави заради підняття іміджу позбавляти країну цінностей, до створення яких він ніякого відношення не мав
Вінницькому національному технічному університету – 50
Перше підсумкове розширене засідання нового складу колегії міністерства освіти і науки України під головуванням міністра Дмитра Табачника
Післяювілейно-передсвятковий напряг
Післямова
Головна сторінкаДодати в Вибране
© 2007-2015. Персональний сайт Мокіна Б.І. Усі права захищено. Несанкціоноване використання матеріалів сайту не дозволяється. У випадку використання цих матеріалів на інших сайтах не допускається будь-яке редагування тексту, а посилання на даний сайт є обов`язковим.