Недостатньо  знати,  необхідно  вміти  ці  знання  застосувати!  Недостатньо  бажати,  потрібно  і  робити!
  Б.І. Мокін
Головна сторінкаДодати в Вибране

основне
Новини
Біографія
Наукова діяльність
Педагогічна діяльність
Адміністративна діяльність
Громадська діяльність
Публіцистика
Листи, статті, доповіді
Зворотній зв'язок

Пошук

Мій акаунт на Facebook
Пошук

Ось і наступив рік дві тисячі десятий.

Першого січня, я дозволив собі поспати трохи довше, але о 9-й годині ранку уже був в університеті.

Пам’ятаючи, що як проведеш 1-е січня, так буде складатися і рік, що наступив, я одразу по прибутті до університету сів за робочий стіл і заглибився в матеріали, які мені напередодні залишили аспіранти для правки.

Попрацювавши дві години на науковому напрямку, я вирішив відвідати каток в нашому університетському льодовому палаці, який відкривався у перший день року о 12 годині дня. Оскільки я прийшов до льодового палацу за чверть до 12-ї, то виявився першим, хто прийшов на наш каток у новому році. Тож першим у новому році я і на лід університетського катка вийшов. Десь хвилин десять я катався на ковзанах на катку один, а потім почали підтягуватися і інші бажаючі відчути радість від того, що ти на вузеньких лезах носишся по яскравому льоду, відчуваєш своє тіло і вмієш маневрувати на швидкості і нестись на ковзанах не лише грудьми вперед, але і спиною. В одному пориві, не зупиняючись ні на мить, я відкатав свою звичну програму протягом 30 хвилин, і знову повернувся до університету. Привівши себе у порядок після катання на ковзанах, я сів за комп’ютер і набрав ці рядки.

А у цей час за вікном йде густий пухнастий сніг, тож я вирішив частину запланованого забрати з собою, аби закінчити вдома, і о 14-й годині спустився до автомобіля, аби «відкопати» його з-під снігу та стартувати до своєї домівки, поки вулиці не перетворилися з доріг на снігові поляни між будинками.

Їдучи майже пустими вулицями додому, я звернув увагу на те, що практично з кожного другого біл-борду на мене дивиться кандидат у президенти і ще діючий керівник нашої держави Віктор Ющенко, який повідомляє про різні досягнення України, у тому числі і ті, до яких він, по великому рахунку, відношення не має, або навіть був їх противником. Ще десь з однієї третини біл-бордів на мене дивилися наші зірки естради, які запевняли, що їхній президент — це Юлія Тимошенко. Володимир Литвин, Віктор Янукович, Арсеній Яценюк і Сергій Тігіпко дивились на мене ще, приблизно, з однієї третини біл-бордів. Лише з двох біл-бордів закликала поміняти владу Інна Богословська та з одного — Олег Тягнибок. Біл-бордів з обличчями чи закликами голосувати за інших 10 кандидатів у президенти нашої держави я по дорозі додому не зустрів.

А перемикаючи телеканали, в рекламних перервах святкових передач, я отримував поздоровлення лише від Віктора Ющенка, Юлії Тимошенко, Віктора Януковича, Володимира Литвина і Сергія Тігіпка — інші кандидати у президенти, мабуть, такої розкоші собі не можуть дозволити через обмеженості виборчих фондів чи нелюбові власників цих телеканалів.

На жаль, уже надвечір цього чудового зимового дня заступник декана з виховної роботи одного із факультетів та директор одного із інститутів, зв’язавшись зі мною телефоном, надали інформацію такого характеру, яка одразу ж «приземлила» мій святковий настрій.

З першого із цих повідомлень я дізнався, що один наш студент, із числа тих, стосовно яких ні в в адміністрації інституту, ні в адміністрації університету ніколи ніяких запитань не виникає, оскільки середній бал його навчання за два з половиною роки склав 4,6 за 5-бальною шкалою, приїхав під Новий рік до Вінниці зі свого районного центру, куди його забрали батьки ще на початку карантину для лікування, і пішов до своєї коханої дівчини, якій батьки, що теж не проживають у нашому місті, у Вінниці придбали квартиру. Але, як виявилось, за останні півроку кохана дівчина цього нашого студента до нього «охолола» і почала уникати зустрічей з ним. Слідом за сином-втікачем до Вінниці приїхали і його батьки, які не сумнівались, що він пішов з’ясовувати стосунки з коханою, яка його кохати не хоче. Аби знайти квартиру дівчини, батьки цього студента завітали до студентського гуртожитку і взяли провожатими трьох студентів, що проживали з їхнім сином в одній кімнаті. Тож довелось бідній дівчині, яка відкрила двері усім, хто тиснув кнопку вхідного дзвоника, зустрiчати Новий рік і перших дві години нового року у компанії шістьох людей, котрі намагались їй довести, що вона діє не праведно, відторгуючи його любов. Прощаючись з невблаганною коханою, у присутності свого друзівсько-батьківського ескорту, студент поклявся, що в разі, якщо вона не передумає і не відповість на його любов своєю любов’ю, то він вибере момент, коли вона на перерві стоятиме біля вікна на найвищому поверсі навчального корпусу університету, виб’є це вікно і на її очах викинеться на землю, аби картина його самогубства стояла у неї перед очима потім усе її життя, а совість мучила. І оскільки цей студент гарно вчиться, а на лікування до психіатричної лікарні нині беруть лише за згодою рідних, то усій керівній вертикалі університету нічого не залишається, як просити дівчину на перервах не підходити до вікон, а старосту групи та студентів, що проживають з ним в гуртожитку в одній кімнаті, по можливості не залишати його наодинці і бути готовими відрадити від намагання покінчити життя самогубством.

А із другого телефонного повідомлення я дізнався, що інший наш успішний у навчанні студент, на ґрунті нерозділеної любові, пішов до Вишенського лісу і перерізав собі судини на руках. Стікаючи кров’ю, він «прозрів» і захотів жити. Тож він зателефонував по мобільному телефону до друзів, з якими проживає у гуртожитку, і повідомив їм, де він та у якому стані.

І я, як ректор університету, який хоча і перебуває з середини грудня до середини січня у відпустці, але все одно несе відповідальність перед батьками за життя їхніх дітей, дуже вдячний друзям цього студента, які оперативно відреагували на дзвінок товариша, кинулися в Вишенський ліс, знайшли його там, паралельно викликавши бригаду «швидкої допомоги» до виходу з лісу, і тим самим врятували разом з лікарями «швидкої допомоги» йому життя.

Але, як ви розумієте, шановні читачі, у мене тепер постійно сидітиме в голові думка: «А чи не з’явиться у цього хлопця знову бажання покінчити життя самогубством, якщо він побачить, що дівчина, яку він кохає, пішла до кінотеатру чи на вечірку з кимсь іншим?» І, дай Бог, щоб ще до появи цього бажання друзі студента зуміли його привести до нашого університетського центру психологічної допомоги, а наші психологи зуміли знайти до нього індивідуальний підхід.

Версія для друку

Розділи книги
Передмова
Перший темношкірий президент США
Володимир Полохало збирає наукову еліту
Обезголовлення українського парламенту
Селекторна нарада
Концерт в честь 70-річчя Леоніда Кучми
Осінні загальні збори АПНУ
Чому ми не відзначаємо День Свободи?
Запасний аеродром
Прямий ефір президента
Ректорські оцінки міністерської системи визначення рейтингів університетів
Володимир Литвин – спікер парламенту
Курс гривні продовжує падати, політики – сваритися, а університет – нормально функціонувати
Коментар до прес-конференції президента
Новорічні поздоровлення ректора
31-е грудня
Роздуми першого січня
Обличчя Сергія Купріянова як віддзеркалення обличчя усієї російської влади
Зустріч з обласним керівником партії «Батьківщина»
А Горбачов виявився далекоглядним
Блокуванню президентом постанов уряду економічна криза і газова війна не завада
На газовому фронті без змін
Факсограма міністру
Це перемога чи поразка?
Аргументи «За» і «Проти» газових угод між Україною і Росією
Зміїний компроміс
Партійні новини Всеукраїнського об’єднання «Батьківщина»
Жага помсти, або чи доцільно некомпетентних і, до того ж, мстивих людей допускати в ревізори?
Штрихи до портретів та репліки
Верховний Суд України ставить крапку
Інша точка зору на критерій оцінки наукових досягнень вченого за індексом цитування
Телеканал «Інтер» як політичний аналог Лисої гори
Хто вони?
Оцінка зовнішнього незалежного оцінювання парламентом
А судді хто?
Весняні загальні збори АПНУ
Криза докотилась і до нашого університету
Ненульовою є імовірність того, що деякі комуністичні лозунги житимуть вічно
Одночасне відзначення 49-ї, 35-ї та 15-ї річниці ВНТУ
Про корисність міністерських звітів
Обласні слухання про рівний доступ до вищої освіти
Кияни і гості столиці в захваті від плагіату
А чи це не докази?
Чи законною є вимога будувати церкви на території державних освітніх закладів?
Полювання на міліцейського «Ізюбра»
Роздуми після «Євробачення»
Листи до ректора
Хто заробляє на солдатах?
Дивне рішення екологічної секції Комітету з Державних премій України в галузі науки і техніки
Зустріч з Анатолієм Гриценком
Золота медаль української журналістики
Сутичка студента з міліціонером
Рейтинг ВНТУ за результатами 2008 року по проекту ЮНЕСКО «ТОП-200 УКРАЇНА»
Всі на вибори!
Наші студенти не лише добре пишуть програми для комп’ютерів, але і добре грають у футбол
Парламентські слухання стратегії інноваційного розвитку України
Надзвичайна подія в університеті
Версія для прокуратури
Ювілейний з’їзд партії «Всеукраїнське об’єднання «Батьківщина»
Два листи до міністра на одному тижні
Герой нашого часу
Телевізійна заява російського президента
За якими критеріями висока честь і блага?
Обласна конференція освітян
Особливості святкування 18-річчя незалежності України
Посвята у першокурсники та річні загальні збори колективу
Презентація книги «Стратегія інноваційного розвитку України»
Лист заступнику директора департаменту вищої освіти
Чернівецький експеримент з навігатором
Розширене засідання Кабінету Міністрів України
Скандальна п’ятниця
Зустріч ректорів з президентом в його резиденції
Чорно-біла субота
Скандал в оточенні президента
Кубок ректора з футболу
Роздуми над новими умовами прийому до ВНЗ
Відкритий лист до головного редактора газети «33 канал»
Грип і президент наступають
Кандидати в президенти
Донецьке «Не склалося!» кандидатам у президенти Віктору Ющенку і Віктору Януковичу
Звернення до прем’єр-міністра
Тріумф Юлії Тимошенко у Євгена Кисельова
Педагогічний експеримент
До міністра за роз’ясненнями
Крамольні думки, що виникли під впливом почутого
Зустріч з міністром внутрішніх справ України
Перше січня
Дзвінок від Юлії Тимошенко
Кілька слів про виступи і програми кандидатів у президенти
Вибори президента України
Два характерні у період сесії телефонні дзвінки
Зустріч Прем’єр-міністра України Юлії Тимошенко з активом Вінниччини
Оригінальний хід Юлії Тимошенко у відповідь на виклик, кинутий опозицією і псевдосоратниками з парламентської коаліції
Відповідь на анонімну листівку під девізом «Що він скаже завтра?»
Аналіз другого туру виборів президента України
Розширене засідання колегії обласного управління освіти
Президент України Віктор Янукович
Відставка Кабінету Міністрів Юлії Тимошенко
Чи стане ефективним Кабмін, створений на думку опозиції з порушенням конституції?
Річні збори Національної Академії педагогічних наук України
Захист Наталії Ляховченко
Перспективний план розвитку Вінницького національного технічного університету до 2017 року
Новий губернатор Вінниччини
Завершення педагогічного експерименту
Друга серія Катиньської трагедії
Чи має моральне право президент держави заради підняття іміджу позбавляти країну цінностей, до створення яких він ніякого відношення не мав
Вінницькому національному технічному університету – 50
Перше підсумкове розширене засідання нового складу колегії міністерства освіти і науки України під головуванням міністра Дмитра Табачника
Післяювілейно-передсвятковий напряг
Післямова
Головна сторінкаДодати в Вибране
© 2007-2015. Персональний сайт Мокіна Б.І. Усі права захищено. Несанкціоноване використання матеріалів сайту не дозволяється. У випадку використання цих матеріалів на інших сайтах не допускається будь-яке редагування тексту, а посилання на даний сайт є обов`язковим.