Отримавши 16 березня перший дзвінок з того світу, у вигляді переполоху лікарів поліклініки № 1 Державного управління справами та реанімаційного відділення «Феофанії», у зв’язку з появою рубця на моєму серці, обумовленого нещодавно перенесеним на ногах інфарктом міокарду, я вирішив дослухатись до їхніх порад і дещо зменшити обсяг щоденного навантаження, відмовившись принаймні, хоча б від добровільно і безоплатно взятих на себе обов’язків ще й директора Інституту електроенергетики та електромеханіки. Тож 12 квітня я прийшов на засідання ректорату з проектом наказу такого змісту:

Про дострокове завершення
педагогічного експерименту

Згідно з рішенням ректорату і наказом від 08 грудня 2009 року в університеті було розпочато педагогічний експеримент по визначенню ступенів завантаження і координованості дій директора науково-навчального інституту, що виконує свої функції на громадських засадах, його заступника з наукової роботи, який виконує свої функції теж на громадських засадах, та деканів факультетів цього інституту, які працюють на штатних посадах. Для цього я почав суміщати виконання обов’язків ректора з виконанням на громадських засадах обов’язків директора навчально-наукового Інституту електроенергетики та електромеханіки. Завершення експерименту, з представленням його результатів Вченій раді університету згідно з наказом від 08 грудня 2009 року, було заплановане на червень 2010 року.

Але станом на 12 квітня 2010 року я прийшов до висновку, що експеримент можна завершити достроково, оскільки за 4 місяці від його початку уже можу зробити наступні висновки:

1. Посади директорів навчально-наукових інститутів потрібно зберегти, оскільки, координуючи роботу деканів факультетів, що входять до структури кожного з інститутів, директори інститутів разом зі своїм апаратом суттєво розвантажують проректорів за кожним напрямком діяльності і прискорюють впровадження рішень ректорату в життя.

2. При раціональному розподілі обов’язків між заступниками директора з наукової роботи та безпеки життєдіяльності та деканами факультетів, що входять до складу інституту, щоденні витрати часу директора інституту на виконання директорських обов’язків не перевищують двох-трьох годин, що підтверджує правильність прийнятого в університеті рішення про можливість суміщення на громадських засадах виконання обов’язків директора з виконанням обов’язків професора або завідувача кафедри за основною посадою.

3. Обсяг і важливість роботи, яку виконують професори або завідувачі кафедр, працюючи одночасно директорами інститутів на громадських засадах, підтверджують правильність прийнятого в університеті рішення про встановлення надбавки цим професорам або завідувачам кафедр в розмірі 50 % від окладу за основною посадою, обумовленої підвищенням складності і напруженості в роботі у порівнянні з роботою лише професором або завідувачем кафедри.

У зв’язку з вищевикладеними висновками та згодою ректорату під час їх обговорення на засіданні 12 квітня 2010 року

наказую:

1. Припинити достроково з 14 квітня 2010 року педагогічний експеримент по визначенню ступенів завантаження і координованості дій директора науково-навчального інституту, що виконує свої функції на громадських засадах, його заступника з наукової роботи, який виконує свої функції теж на громадських засадах, та деканів факультетів цього інституту, які працюють на штатних посадах, розпочатий 08 грудня 2009 року.

2. Увільнити мене, ректора університету, з 14 квітня 2010 року від виконання обов’язків директора Інституту електроенергетики та електромеханіки на громадських засадах, які я виконував безоплатно, що звільняє планово-фінансовий відділ та бухгалтерію від проведення будь-яких перерахунків зарплати у зв’язку з цим увільненням.

3. Першому проректору Грабку В. В. до 14 квітня 2010 року провести співбесіди з усіма провідними професорами Інституту електроенергетики та електромеханіки, що мають базову вищу освіту або захистили дисертації за спеціальностями інституту, та доцентами, які протягом не більше двох років здатні представити до захисту докторські дисертації, з метою визначити кандидатуру для затвердження на посаді директора цього інституту, з виконанням обов’язків на громадських засадах та з винагородою за виконання цих обов’язків у вигляді 50-процентної надбавки до зарплати за основною посадою.

4. Контроль за виконанням наказу залишаю за собою.

Ректор
Б. І. Мокін

Проект цього наказу на засіданні ректорату було обговорено і схвалено, тож до кінця дня 12 квітня він мною був підписаний і набрав чинності. В результаті цього з 14 квітня посада директора Інституту електроенергетики та електромеханіки в нашому університеті стала вакантною.

Оскільки, згідно з прийнятою в нашому університеті практикою, на посади директорів інститутів призначаються на громадських засадах провідні професори або завідувачі кафедр, що входять до складу цих інститутів, то перший проректор університету, професор Володимир Грабко, який є одночасно і завідувачем однією із кафедр Інституту електроенергетики та електромеханіки, який ще два тижні тому отримав від мене розпорядження підібрати кандидатуру на посаду директора цього інституту і уже вислухав думки усіх деканів і завідувачів кафедр інституту, запропонував членам ректорату на обговорення в якості кандидатури на посаду директора Інституту електроенергетики та електромеханіки завідувача кафедри відновлювальної енергетики та транспортних електричних систем і комплексів, кандидата технічних наук, доцента Олександра Мокіна, який завершує роботу над докторською дисертацією і який був висунутий на посаду директора інституту усіма співбесідниками Володимира Грабка. Аби не бути звинуваченим у проштовхуванні на керівну посаду свого сина, я доручив першому проректору, разом з ректоратом університету та директоратом Інституту електроенергетики та електромеханіки, вирішити питання призначення директора цього інституту без консультацій зі мною і за моєї відсутності, у зв’язку з моїм від’їздом на два дні (14 і 15 квітня) до Києва для участі в роботі Президії Національної Академії педагогічних наук України, членом якої я є.

Тож коли я 16 квітня, повернувшись із відрядження, прийшов зранку на роботу, то був ознайомлений з наказом такого змісту, підписаним 14 квітня тимчасово виконувачем обов’язки ректора професором В. В. Грабком:

Про призначення директора
Інституту електроенергетики та
електромеханіки

12 квітня 2010 року ректор університету Б. І. Мокін на засіданні ректорату підвів підсумки і оголосив про завершення педагогічного експерименту, згідно з яким він з 8 грудня 2009 року, паралельно з виконанням функцій ректора, виконував на громадських засадах ще й функції директора Інституту електроенергетики та електромеханіки з метою визначення ступені завантаження і координованості дій директора науково-навчального інституту, що виконує свої функції на громадських засадах, його заступника з наукової роботи, який виконує свої функції теж на громадських засадах, та деканів факультетів цього інституту, які працюють на штатних посадах.

Завершивши експеримент і доповівши ректорату його результати, ректор університету Б. І. Мокін 12 квітня 2010 року видав наказ, згідно з яким з 14 квітня 2010 року склав з себе повноваження директора Інституту електроенергетики та електромеханіки. А двома тижнями раніше він доручив мені, першому проректору Грабку В. В., підібрати кандидатуру на посаду директора із числа докторів наук, професорів, які мають базову вищу освіту або захищені дисертації за спеціальностями інституту, або доцентів, які, окрім того, що мають базову вищу освіту та дисертації, захищені за спеціальностями інституту, ще й гарантують протягом терміну, не довшого за два роки, представити до захисту докторські дисертації та мають підтримку керівників і провідних професорів інституту. Під час моїх співбесід з провідними професорами і доцентами інституту в якості єдиного претендента на посаду директора, який задовольняв усім вказаним вище критеріям і підтриманий абсолютно усіма співбесідниками, був запропонований кандидат технічних наук за науковою спеціальністю «Електротехнічні комплекси та системи», доцент по кафедрі «Електромеханічні системи автоматизації в промисловості та на транспорті», завідувач кафедри відновлювальної енергетики та транспортних електричних систем і комплексів Мокін Олександр Борисович, який у період з 1998 по 2003 роки навчався в в Інституті електроенергетики та електромеханіки і отримав базову вищу освіту за спеціальністю «Електромеханічні системи автоматизації та електропривод».

У зв’язку з тим, що кандидатура кандидата технічних наук, доцента, завідувача кафедри відновлювальної енергетики та транспортних електричних систем і комплексів О. Б. Мокіна, як претендента на посаду директора Інституту електроенергетики та електромеханіки, отримала на засіданнях 12 квітня 2010 року одноголосну підтримку і членів ректорату, і членів директорату інституту,

наказую:

1. Призначити з 15 квітня 2010 року директором Інституту електроенергетики та електромеханіки на громадських засадах Мокіна Олександра Борисовича, кандидата технічних наук, доцента, завідувача кафедри відновлювальної енергетики та транспортних електричних систем і комплексів.

2. У зв’язку зі збільшенням складності і напруженості в роботі, обумовлених виконанням додаткових функцій директора Інституту електроенергетики та електромеханіки, завідувачу кафедри відновлювальної енергетики та транспортних електричних систем і комплексів, кандидату технічних наук, доценту Мокіну Олександру Борисовичу призначити з 15 квітня 2010 року надбавку, за рахунок спеціального фонду кошторису,7 у розмірі 50 % від реально-отримуваного окладу завідувача кафедри.

3. Начальнику ПФВ Богачук Ю. І. визначити надбавку за складність і напруженість в роботі завідувачу кафедри ВЕТЕСК, к. т. н., доц. Мокіну О. Б. в гривневому еквіваленті.

4. Контроль за виконанням наказу залишаю за собою.

Т. в. о. ректора університету
В. В. Грабко

Узгоджено:
Проректор        Романюк О. Н.
Проректор        Писклярова А. В.
Проректор        Мізерний В. М.
Проректор        Ковальчук В.І.
Гол. бухг.        Нечепуренко Л. М.
Нач. ПФВ        Богачук Ю.І.
Нач. ВК            Ляховченко Н. В.
Нач. ЮВ            Андрощук О. Б.

Звичайно, комусь може здатись, що Олександр Мокін ще занадто молодий для посади директора інституту, але у його віці Володимир Гройсман уже був мером міста Вінниці, син заступника Адміністрації президента Ганни Герман став заступником міністра надзвичайних ситуацій в уряді Миколи Азарова, Юрій Павленко був міністром молоді і спорту, а В’ячеслав Кириленко — віце-прем’єром в уряді Віктора Ющенка, тож, я впевнений, що і Олександр працюватиме на своїй посаді, яка є набагато вужчою за їхні, не гірше за них.

І призначена мною у такому ж віці проректором з виховної роботи університету Анна Писклярова, яка уже більше року виконує свої обов’язки ініціативно і відповідально, підтверджує, що для прогресу університету на посади керівників структурних підрозділів потрібно призначати молодих.