У вівторок 19 січня протягом дня я двічі змушений був давати негативні відповіді на телефонні дзвінки керівників обласних організацій різних рівнів.
Стосувалися ці дзвінки одного і того ж — підсумків складання екзаменаційної сесії окремими студентами нашого університету. В одному випадку мова йшла про дитину працівника організації, якою керує той, хто мені зателефонував, а у другому випадку мова йшла про онуку самого керівника.
Обидва мої телефонні співбесідники звертались до мене з одного і того ж приводу — їхні підопічні «завалили» сесію, тож вони просили мене допомогти їхнім підопічним ці «завали» розгребти і залишитися студентами університету.
При цьому одному із співбесідників виявилось досить моєї відповіді про те, що я професорам не вказую, яку оцінку кому ставити, і не практикую звернень до професорів поставити комусь із тих, хто не знає матеріалу, позитивну оцінку, а другому співбесіднику такої відповіді виявилося недосить. Він продовжував наполягати на тому, щоб я позитивно відреагував на його звернення, мотивуючи це тим, що, по-перше, він вперше до мене звертається з таким проханням, а по-друге, що усі інші ректори університетів і Вінниці, і інших міст завжди на його прохання реагують позитивно і вирішують питання.
На моє зауваження, що своїм зверненням він порушує норми законодавства про боротьбу з корупцією, мій співбесідник відповів, що в разі, якщо я не буду позитивно реагувати на звернення таких, як він, то вони, об’єднавшись, віднайдуть спосіб застосувати норми антикорупційного законодавства проти мене, розпочавши, наприклад, з «постійної прописки» в університеті різного роду контролерів, які рано чи пізно щось «накопають». Після цього я запропонував йому забути номер мого телефону і з будь-яких питань звертатись лише офіційно, через канцелярію університету, викладаючи своє прохання в листі на бланку своєї організації.
На жаль, я не можу оприлюднити прізвище і посаду цього співбесідника, оскільки розмова велась без свідків, а тому в разі оприлюднення його імені він через суд зможе звинуватити мене у наклепі, і я не зможу у суді себе захистити.
Але, це повідомлення я хочу завершити таким зверненням до різного калібру начальників:
«Шановні, не звертайтесь до мене з проханнями вирішити питання про позитивну оцінку ваших підопічних у разі отримання ними екзаменаційних «двійок», оскільки я ніколи не буду примушувати викладачів такі оцінки ставити за відсутності знань, а ви нічого, окрім зіпсованих відносин зі мною, від такого звернення не отримаєте!»
Ректор ВНТУ
Борис Мокін
Це звернення я виставив на своєму сайті 20 січня 2010 року.