Недостатньо  знати,  необхідно  вміти  ці  знання  застосувати!  Недостатньо  бажати,  потрібно  і  робити!
  Б.І. Мокін
Головна сторінкаДодати в Вибране

основне
Новини
Біографія
Наукова діяльність
Педагогічна діяльність
Адміністративна діяльність
Громадська діяльність
Публіцистика
Листи, статті, доповіді
Зворотній зв'язок

Пошук

Мій акаунт на Facebook
Пошук

На деяких Інтернет-сайтах час від часу з’являються матеріали, в яких мегабайтами виливається інформаційний бруд як на мою голову, так і на голови моїх синів — доктора технічних наук, професора Віталія Мокіна, який кандидатську дисертацію захистив у 24 роки, а докторську — у 31 у Києві на засіданні спецради в Інституті проблем моделювання в енергетиці НАН України і нині, у свої 34 роки, уже є не просто знаним у Європі ученим, а має статус експерта ЮНЕСКО і ООН, та кандидата технічних наук, доцента Олександра Мокіна, нині докторанта, який через три місяці буде відзначати своє 27-річчя, а кандидатську дисертацію захистив теж у 24 роки на засіданні спецради в НТУУ «Київський політехнічний інститут». Обидва вони закінчили найкращу вінницьку школу — фізико-математичну гімназію № 17, обидва з відзнакою закінчили університет і обидва навчались в аспірантурі, захистивши кандидатські дисертації ще до її закінчення, оскільки розпочали роботу над дисертаціями, ще будучи студентами.

Здавалось би — усім, хто хоче добра Україні, радіти треба від того, що і Віталій, і Олександр залишились в науці і, незважаючи на досить скромні зарплати науковців, намагаються своїми науковими досягненнями підняти імідж нашої держави у світі.

Але, на жаль, знаходяться люди з доступом до Інтернету, які отримують задоволення від того, що обливають інформаційним брудом кожного, хто носить рідкісне в Україні прізвище Мокін, ігноруючи вклад кожного з них у науку та становлення української держави.

Особливо не сподобалося цим синтезаторам бруду те, що авторитетний щотижневик «Дзеркало тижня» у своєму № 5 за 14–20 лютого 2009 року у статті: «Сім стихій — одна відповідь» устами власного кореспондента Тетяни Пархомчук розповів своїм читачам про визнану країнами Європейського Союзу «унікальну комп’ютерну програму моніторингу навколишнього середовища», розроблену колективом науковців Вінницького національного технічного унiверситету за ідеологією та під безпосереднім керівництвом професора Віталія Мокіна. Після цієї публікації на деякі Інтернет-сайти, вкинуто стільки інформаційного бруду проти Віталія зокрема та сім’ї Мокіних взагалі, що, якби ці сайти були людьми, то вони цим брудом захлинулись би.

Резонно постає запитання: «То хто ж вони є ці синтезатори інформаційного бруду проти наукової династії Мокіних?»

Я їх знаю, але прізвища називати не буду, аби не провокувати цих заздрісних жителів Інтернету з долею, що не склалася, на подання позовів до суду про захист честі та гідності. І не тому, що я боюсь програти їм суди, а тому, що у мене немає часу на ці суди ходити.

Але я можу окреслити коло осіб, до якого належать ці синтезатори інформаційного бруду. До цього кругу за 20 років мого ректорства у ВНТУ увійшли: три викладачі, яких я звільнив з роботи після доведення слідчими органами, за мого сприяння, факту отримання ними хабарів від студентів, які не хотіли навчатись, а воліли заплатити за позитивну оцінку; п’ять викладачів, з якими я не продовжив контракт після доведення університетськими комісіями спроб отримання ними хабара; кілька десятків викладачів, з якими я не продовжив контракт після оформлення ними пенсії науково-педагогічного працівника на рівні 90 % від зарплати, мотивуючи це тим, що, якщо за ті кілька десятків років до виходу на пенсію вони не спромоглися написати і захистити хоча б кандидатську дисертацію, то вони не є повноцінними науково-педагогічними працівниками університетського рівня і не мають права, ставши соціально захищеними, претендувати на подальшу роботу в університеті; а також ті кілька сот студентів, які ще на першому курсі освоїли комп’ютерну грамоту, але яких я відрахував з університету за неуспішність чи поведінку, несумісну зі статусом студента. До цього кола можна додати і тих керівників різних рівнів, які звертались до мене у різні роки з проханням посприяти при вступі до університету їхніх чад чи родичів, а я відмовив надавати їм преференції.

І я абсолютно переконаний у тому, що, якщо якогось ректора (чи його сім’ю) ніколи не обливають інформаційним брудом в Інтернеті, то це означає, що у нього зовсім немає непорядних, але комп’ютерно-грамотних ворогів, що в свою чергу можливо лише тоді, коли він, або тільки числиться ректором, а усі питання за нього розв’язують проректори з персоніфікацією рішень, або рiшення приймає він, але так, щоб нікого не зачепити, тобто, закриваючи очі і на хабарництво викладачів і на неуспішність та недостойну поведінку студентів, або цей ректор не ставить заслон вступу до очолюваного закладу з «чорного ходу».

Версія для друку

Розділи книги
Передмова
Перший темношкірий президент США
Володимир Полохало збирає наукову еліту
Обезголовлення українського парламенту
Селекторна нарада
Концерт в честь 70-річчя Леоніда Кучми
Осінні загальні збори АПНУ
Чому ми не відзначаємо День Свободи?
Запасний аеродром
Прямий ефір президента
Ректорські оцінки міністерської системи визначення рейтингів університетів
Володимир Литвин – спікер парламенту
Курс гривні продовжує падати, політики – сваритися, а університет – нормально функціонувати
Коментар до прес-конференції президента
Новорічні поздоровлення ректора
31-е грудня
Роздуми першого січня
Обличчя Сергія Купріянова як віддзеркалення обличчя усієї російської влади
Зустріч з обласним керівником партії «Батьківщина»
А Горбачов виявився далекоглядним
Блокуванню президентом постанов уряду економічна криза і газова війна не завада
На газовому фронті без змін
Факсограма міністру
Це перемога чи поразка?
Аргументи «За» і «Проти» газових угод між Україною і Росією
Зміїний компроміс
Партійні новини Всеукраїнського об’єднання «Батьківщина»
Жага помсти, або чи доцільно некомпетентних і, до того ж, мстивих людей допускати в ревізори?
Штрихи до портретів та репліки
Верховний Суд України ставить крапку
Інша точка зору на критерій оцінки наукових досягнень вченого за індексом цитування
Телеканал «Інтер» як політичний аналог Лисої гори
Хто вони?
Оцінка зовнішнього незалежного оцінювання парламентом
А судді хто?
Весняні загальні збори АПНУ
Криза докотилась і до нашого університету
Ненульовою є імовірність того, що деякі комуністичні лозунги житимуть вічно
Одночасне відзначення 49-ї, 35-ї та 15-ї річниці ВНТУ
Про корисність міністерських звітів
Обласні слухання про рівний доступ до вищої освіти
Кияни і гості столиці в захваті від плагіату
А чи це не докази?
Чи законною є вимога будувати церкви на території державних освітніх закладів?
Полювання на міліцейського «Ізюбра»
Роздуми після «Євробачення»
Листи до ректора
Хто заробляє на солдатах?
Дивне рішення екологічної секції Комітету з Державних премій України в галузі науки і техніки
Зустріч з Анатолієм Гриценком
Золота медаль української журналістики
Сутичка студента з міліціонером
Рейтинг ВНТУ за результатами 2008 року по проекту ЮНЕСКО «ТОП-200 УКРАЇНА»
Всі на вибори!
Наші студенти не лише добре пишуть програми для комп’ютерів, але і добре грають у футбол
Парламентські слухання стратегії інноваційного розвитку України
Надзвичайна подія в університеті
Версія для прокуратури
Ювілейний з’їзд партії «Всеукраїнське об’єднання «Батьківщина»
Два листи до міністра на одному тижні
Герой нашого часу
Телевізійна заява російського президента
За якими критеріями висока честь і блага?
Обласна конференція освітян
Особливості святкування 18-річчя незалежності України
Посвята у першокурсники та річні загальні збори колективу
Презентація книги «Стратегія інноваційного розвитку України»
Лист заступнику директора департаменту вищої освіти
Чернівецький експеримент з навігатором
Розширене засідання Кабінету Міністрів України
Скандальна п’ятниця
Зустріч ректорів з президентом в його резиденції
Чорно-біла субота
Скандал в оточенні президента
Кубок ректора з футболу
Роздуми над новими умовами прийому до ВНЗ
Відкритий лист до головного редактора газети «33 канал»
Грип і президент наступають
Кандидати в президенти
Донецьке «Не склалося!» кандидатам у президенти Віктору Ющенку і Віктору Януковичу
Звернення до прем’єр-міністра
Тріумф Юлії Тимошенко у Євгена Кисельова
Педагогічний експеримент
До міністра за роз’ясненнями
Крамольні думки, що виникли під впливом почутого
Зустріч з міністром внутрішніх справ України
Перше січня
Дзвінок від Юлії Тимошенко
Кілька слів про виступи і програми кандидатів у президенти
Вибори президента України
Два характерні у період сесії телефонні дзвінки
Зустріч Прем’єр-міністра України Юлії Тимошенко з активом Вінниччини
Оригінальний хід Юлії Тимошенко у відповідь на виклик, кинутий опозицією і псевдосоратниками з парламентської коаліції
Відповідь на анонімну листівку під девізом «Що він скаже завтра?»
Аналіз другого туру виборів президента України
Розширене засідання колегії обласного управління освіти
Президент України Віктор Янукович
Відставка Кабінету Міністрів Юлії Тимошенко
Чи стане ефективним Кабмін, створений на думку опозиції з порушенням конституції?
Річні збори Національної Академії педагогічних наук України
Захист Наталії Ляховченко
Перспективний план розвитку Вінницького національного технічного університету до 2017 року
Новий губернатор Вінниччини
Завершення педагогічного експерименту
Друга серія Катиньської трагедії
Чи має моральне право президент держави заради підняття іміджу позбавляти країну цінностей, до створення яких він ніякого відношення не мав
Вінницькому національному технічному університету – 50
Перше підсумкове розширене засідання нового складу колегії міністерства освіти і науки України під головуванням міністра Дмитра Табачника
Післяювілейно-передсвятковий напряг
Післямова
Головна сторінкаДодати в Вибране
© 2007-2015. Персональний сайт Мокіна Б.І. Усі права захищено. Несанкціоноване використання матеріалів сайту не дозволяється. У випадку використання цих матеріалів на інших сайтах не допускається будь-яке редагування тексту, а посилання на даний сайт є обов`язковим.